tag:blogger.com,1999:blog-49322183167280365682009-02-21T01:20:42.574-08:00Маракуйяhttp://www.blogger.com/profile/08767686623873195808noreply@blogger.comBlogger7125tag:blogger.com,1999:blog-4932218316728036568.post-8208551972805803572007-12-25T14:51:00.000-08:002007-12-25T15:01:05.212-08:00Чим ближче новорічні свята, тим горячіше відчувається палахкотіння сесії. Але мені байдуже, якшо чесно, як вона пройде. Хоча я мушу пройти крізь оту браму здачі боргів та отримання допусків. Але...ну не до цього мені. Я хочу новий рік і попіл побажань на дні келиху з шампанським. Хочу солодкий поцілунок під бій курантів та надуманий цокіт оленячих ратиць, десь там, на Чумацькому шляхові. Я радію навіть типово новорічному спаму - "Кращі подарунки до НГ", "святкуй НГ з нами" та ін. Ну от і скажіть - про яке навчання мова?!:)<div class="blogger-post-footer"><img width='1' height='1' src='https://blogger.googleusercontent.com/tracker/4932218316728036568-820855197280580357?l=marakuia.blogspot.com'/></div>Маракуйяhttp://www.blogger.com/profile/08767686623873195808noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-4932218316728036568.post-39772931849178736122007-11-26T17:30:00.000-08:002007-11-26T17:33:54.646-08:00А ось і я, нарешті. Зара дуже пізно.. а я тільки 20 хвилин тому повернулась додому. Все гаразд, я твереза і навіть майже не стомлена:))<br />Писати зара багато тут не буду.. (я взагалі сюди забігла, бо СимпліМакс все писав,куди я поділася):)<br />Скажу лише: я мрію про сукню від Вероніки Жанві та сумочку від Луї Вютон. Шо за гламурність на мене найшла? Я ж з дитинства була пацанкою:)<div class="blogger-post-footer"><img width='1' height='1' src='https://blogger.googleusercontent.com/tracker/4932218316728036568-3977293184917873612?l=marakuia.blogspot.com'/></div>Маракуйяhttp://www.blogger.com/profile/08767686623873195808noreply@blogger.com6tag:blogger.com,1999:blog-4932218316728036568.post-77594597973184277082007-11-04T14:48:00.000-08:002007-11-04T14:54:28.333-08:00Долгие проводы<br />сл.Е.Евтушенко<br />муз.Колмановского<br /><br />Все, расставаясь, грустят хоть слегка<br />Высказать что-то становится сложно<br />Коротки проводы- грусть коротка<br />Долгие проводы, долгие проводы<br />Лишние слезы.<br /><br />Я на прощанье рукой помашу<br />Вы улыбнитесь- не будьте серьезны<br />Если хотите- я вам напишу...<br />Долгие проводы, долгие проводы<br />Лишние слезы.<br /><br />Я вас увижу сегодня во сне<br />Вы мне прощальные дарите розы<br />Ах, почему вы не верите мне<br />Долгие проводы, долгие проводы<br />Лишние слезы.<br /><br />Я перед вами навеки в долгу<br />Нет для любви в расстояньи угрозы<br />Верьте без Вас я прожить не смогу<br />Долгие проводы, долгие проводы<br />Лишние слезы.<br /><br />Нет,не умру я, а стану землей<br />Стану цветами, корнями березы<br />Долго не стойте в слезах надо мной<br />Долгие проводы, долгие проводы<br />Лишние слезы.<br /><br />-------------------------<br />Чудові слова<div class="blogger-post-footer"><img width='1' height='1' src='https://blogger.googleusercontent.com/tracker/4932218316728036568-7759459797318427708?l=marakuia.blogspot.com'/></div>Маракуйяhttp://www.blogger.com/profile/08767686623873195808noreply@blogger.com4tag:blogger.com,1999:blog-4932218316728036568.post-46484180805779924152007-11-02T16:18:00.000-07:002007-11-02T16:27:00.348-07:00Сьогодні особливий день. Особливо осінній. І якби не пронизливий вітер та якась будівельно-піщана суміш під ногами по дорозі до університету, він був би майже ідеальним. По-перше, до мене в універ завітав мій молодший братик Женя. Це допитливе мале прагнуло дізнатися, як же ж я навчаюся. Дяка викладачам, що дозволили йому тихенько посидіти. А по-друге, сьодні була веселка. Бачили, кияни? Спочатку рясно йшов дощ, а потім на все небо вона розкинулась - такая барвиста та весела. Що й казати, у той момент я менш за все думала про лекцію:) Розкажіть, як ви. Якщо мене, звичайно, хоч хтось читає:)<div class="blogger-post-footer"><img width='1' height='1' src='https://blogger.googleusercontent.com/tracker/4932218316728036568-4648418080577992415?l=marakuia.blogspot.com'/></div>Маракуйяhttp://www.blogger.com/profile/08767686623873195808noreply@blogger.com2tag:blogger.com,1999:blog-4932218316728036568.post-64383950802311579012007-10-31T15:25:00.000-07:002007-10-31T15:47:40.177-07:00Сиджу під банальною лампою, банально роблю завдання на завтра. Тримаю банальну кулькову ручку та шкрябаю нею по банальному зошиту. А хотіла б я...<br />О... Я б хотіла тримати гусяче перо у долоні, щільно обтягнутій напівпрозорою рукавичкою. І писати любовного послання до того, хто б не міг його дочекатись. Хто б розціловував мою мереживну хустинку, подаровану на 20й день побачення. Я б хотіла зараз, шелестячи довгою сукнею, підійти до роялю, запалити дві воскові духм'яні свічки. А потім зняти тонку вуаль з клавіш та зіграти щось щемливе-щемливе. Або взяти гітару та зіграти віденський вальс. Або просто попросити покоївку принести чашку гарячої кави та почати читати роман...Про відважних воїнів та квітучих панянок. Та вгадати в одній з них себе:)<br /><br />П.С. Як вам вірш Цвєтаєвої? Мене зачепив.<div class="blogger-post-footer"><img width='1' height='1' src='https://blogger.googleusercontent.com/tracker/4932218316728036568-6438395080231157901?l=marakuia.blogspot.com'/></div>Маракуйяhttp://www.blogger.com/profile/08767686623873195808noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-4932218316728036568.post-24456887307781134282007-10-31T10:30:00.000-07:002007-10-31T10:31:18.102-07:00Когда снежинку, что легко летает,<br />Как звездочка упавшая скользя,<br />Берешь рукой - она слезинкой тает,<br />И возвратить воздушность ей нельзя.<br />Когда пленясь прозрачностью медузы,<br />Ее коснемся мы капризом рук,<br />Она, как пленник, заключенный в узы,<br />Вдруг побледнеет и погибнет вдруг.<br />Когда хотим мы в мотыльках-скитальцах<br />Видать не грезу, а земную быль -<br />Где их наряд? От них на наших пальцах<br />Одна зарей раскрашенная пыль!<br />Оставь полет снежинкам с мотыльками<br />И не губи медузу на песках!<br />Нельзя мечту свою хватать руками,<br />Нельзя мечту свою держать в руках!<br />Нельзя тому, что было грустью зыбкой,<br />Сказать: "Будь страсть! Горя безумствуй, рдей!"<br />Твоя любовь была такой ошибкой, -<br />Но без любви мы гибнем. Чародей!<br /><br />М.Цветаева<div class="blogger-post-footer"><img width='1' height='1' src='https://blogger.googleusercontent.com/tracker/4932218316728036568-2445688730778113428?l=marakuia.blogspot.com'/></div>Маракуйяhttp://www.blogger.com/profile/08767686623873195808noreply@blogger.com8tag:blogger.com,1999:blog-4932218316728036568.post-48000587883970145922007-10-31T08:40:00.000-07:002007-10-31T08:44:34.538-07:00Це повинно було колись трапитись - я все ж таки завела черговий блог. Я впевнена, що тут я не буду писати так, як звикла. Я буду намагатися писати українською, хоча це мені не властиво. Взагалі, не розумію, нашо я його завела...)) Може, це підказка інтуїції? Що ж, подивимось, що далі буде.<div class="blogger-post-footer"><img width='1' height='1' src='https://blogger.googleusercontent.com/tracker/4932218316728036568-4800058788397014592?l=marakuia.blogspot.com'/></div>Маракуйяhttp://www.blogger.com/profile/08767686623873195808noreply@blogger.com2