пятница, 2 ноября 2007 г.

Райдуга

Сьогодні особливий день. Особливо осінній. І якби не пронизливий вітер та якась будівельно-піщана суміш під ногами по дорозі до університету, він був би майже ідеальним. По-перше, до мене в універ завітав мій молодший братик Женя. Це допитливе мале прагнуло дізнатися, як же ж я навчаюся. Дяка викладачам, що дозволили йому тихенько посидіти. А по-друге, сьодні була веселка. Бачили, кияни? Спочатку рясно йшов дощ, а потім на все небо вона розкинулась - такая барвиста та весела. Що й казати, у той момент я менш за все думала про лекцію:) Розкажіть, як ви. Якщо мене, звичайно, хоч хтось читає:)

2 комментария:

Анонимный комментирует...

уу, я провтикала веселку :((
хоча може у нас і не було її видно

Маракуйя комментирует...

Та я думаю, шо не було видно. Тим паче, вона повисіла десь хвилини зо 3, навряд чи більше.